Структура та особливості комунікативного процесу між людьми. Мова та мовлення. Невербальні засоби спілкування.

1.     Структура та особливості комунікативного процесу між людьми. Мова та мовлення. Невербальні засоби спілкування.

Комунікативний процес є основою спілкування, організація якого залежить від розуміння системи й структури процесу, а також природи комунікативного акту.

У процесі обміну інформацією можна виділити чотири базових елементи:

1. Відправник - особа, що генерує ідеї або збирає інформацію і передає її.

2. Повідомлення - власне інформація, закодована за допомогою символів.

3. Канал - засіб передачі інформації.

4. Одержувач - особа, якій призначена інформація і яка інтерпретує її.

"При обміні інформацією відправник і одержувач проходять кілька взаємозалежних етапів. Їх завдання - скласти повідомлення і використати канал для його передачі таким чином, щоб обидві сторони зрозуміли вихідну ідею. Це важко, бо кожен етап є одночасно крапкою, у якій зміст може бути пошкодженим або повністю втраченим.” Зазначені взаємозалежні етапи такі:

• Зародження ідеї

• Кодування і вибір каналу

• Передача

• Декодування

Мова — суспільне зумовлена система словесних знаків, яка виник­ла в процесі розвитку суспільства і розвивається з ним. До основних функцій мови належать: комунікативна (спілкування), означення, ви­раження, впливу, передачі й засвоєння досвіду людства та знаряддя ін­телектуальної діяльності.

Мова складається із знаків (слів), що зумовлюють єдність значення, забезпечують людині можливість класифікації й узагальнення образів, предметів, явищ, відношень тощо.

Крім загального значення, слово для людини стає носієм особистісного змісту, оскільки зазнає суб’єктивної інтерпретації залежно від хара­ктеру участі в її діях образу, позначеного словом предмета.

Як засіб спілкування мова розвивалася паралельно з розвитком людства, і в її граматичній структурі відображається загальна для люд­ства логіка взаємодій людей. Саме тому унікальні особливості кожної мови пов’язані з історичним розвитком народу, який говорить цією мо­вою. Коли людина оволодіваєрідною мовою, то вона отримує слова — поняття — символи у готовому вигляді, що зумовлено історичним роз­витком народу — носія своєї мови.

Мовлення — процес використання людиною мови для спілкування з іншими людьми.Мовлення здійснюється певною мірою з дотриман­ням законів і правил цієї мови Закони і правила кожної мови, в свою чергу, виводяться з мовної прак­тики людей. Мовлення, таким чином, служить основою створення мови і є формою актуального її існування.

Мовлення буває усним і писемним. Усне мовлення може здійсню­ватися в діалогічній і монологічній формах. Крім того, розрізняють зо­внішнє і внутрішнє мовлення. До зовнішніх видів мовлення належать усі різновиди усного і писемного мовлення.

Невербальні засоби спілкування - це система немовних знаків, що слугують засобами для обміну інформацією між людьми.

Кінетичні невербальні засоби є найважливішими у спілкуванні. Серед них важлива роль відводиться міміці.

. Кинесика  .

1.1. Хода.

1.2. Поза.

1.3. Жести ..

1.4. Міміка.

1.5. Візуальний контакт.

2. Голосові характеристики.

3. Такесики.

4. Проксеміка.

4.1. Дистанція.

4.2. Орієнтація.