Властивості уваги. Неуважність, її види та засоби подолання.

1.              

Увага – це особлива форма психічної діяльності, яка виявляється у спрямованості і зосередженості свідомості на вагомих для особистості предметах, явищах навколишньої дійсності або власних переживаннях.

Властивості уваги: зосередженість або концентрація уваги, стійкість, переключення, обсяг.

Зосередження уваги – це головна її особливість. Вона виявляється в мірі інтенсивності зосередженості на предметі розумової або фізичної діяльності.

Стійкість уваги – характеризується тривалістю зосередження на об`єктах діяльності. Стійкість, як і зосередженість, залежить від сили або інтенсивності збудження, що забезпечується і силою впливу об’єтів діяльності, і індивідуальними можливостями особистості, важливістю для неї діяльності, зацікавленням нею.

Переключення уваги – навмисне перенесення уваги з одного предмета на інший, якщо цього вимагає діяльність.

Обсяг уваги – це така кількість об’єктів, які можуть бути охоплені увагою і сприйняті в найкоротший час. За цією ознакою увага може бути вузькою та широкою. Існує певна закономірність, згідно з якою людина може тримати в полі своєї уваги 5 – 9 об’єктів.

Неуважність буває декількох видів і виникає з різних причин:

- Істинна (функціональна) неуважність – цей вид неуважності виникає від одноманітної і монотонної роботи, від сильної втоми, хвороби, безсоння або головного болю

- Уявна неуважність – цей вид неуважності виникає внаслідок труднощі розподілу уваги між різними об’єктами зовнішнього і внутрішнього життя. Така неуважність – негативний наслідок глибокої внутрішньої концентрації. До уявної неуважності відноситься так звана «професорська неуважність», коли вся увага віддається тому, чим людина захоплена і не переключається з одного на інше.

Ще один вид уявної неуважності – «поетична неуважність», коли людина постійно перебуває в стані мрійливості. До такого виду неуважності схильні люди з фантазійним складом мислення, звиклі витати в хмарах.

Всі ми знаємо про учнівську неуважність, яка проявляється в надзвичайній рухливості і відволікання уваги. У цьому випадку увага мимоволі перемикається з одного предмета на інший, не затримуючись довго ні на одному з них. Це відбувається від вікової незрілості дитячої нервової системи.

Найпоширеніший вид неуважності – вікова неуважність, яка виникає через функціональних розладів організму. Вона проявляється в тому, що людина не в повній мірі сприймає що відбувається, нездатний адекватно на нього реагувати і послідовно виконувати які-небудь дії.

Існує також мотиваційно-обумовлена неуважність, коли людина старанно, але часто неусвідомлено уникає якихось місць, людей або не хоче думати про певні темах. Така неуважність може бути відображенням нашого несвідомого небажання щось помічати або робити.

Також є моторне або виборче неувага. Ми не помічаємо цокання годинника, биття власного серця або звичної обстановки.

Шляхи та засоби подолання дитячої неуважності:

1. Оптимальна організація режиму дня, Гнучкий підхід, облік індивідуальних особливостей.

2. Правильна організація дитячої діяльності (Використання емоційно-насиченого матеріалу, прояв активності дитини в пізнанні світу, доведення розпочатої справи до кінця, раціональне чергування видів діяльності, помірне навантаження, завчасне інформування дітей про зміну видів діяльності, використання ігрових ситуацій і т. Д.).

3. Використання зовнішніх опор, вказівних слів і жестів,які вчать дитину керувати своєю увагою і поведінкою. Вказуючи на необхідність будь-яких дій ( «подивися», «послухай», «поторкай» і т. Д.), Педагог допомагає дитині засвоїти алгоритм концентрації на потрібному предметі (діяльності), який згодом переходить у внутрішній план (т. Е. дитина сама собі буде давати відповідні команди). Прикладом використання зовнішніх опор виявляєте ситуація, коли в роздягальні кімнаті розташовуються послідовні картинки процесу одягання. Дитина спочатку виконує дії і перевіряє себе за картинками, а потім стає здатним здійснювати їх без опори.

4. Включення в розумову і рухову активність дитини ігор та вправ. Завдяки включенню ігрового елемента, у дитини більш активно будуть розвиватися перемикання, розподіл, концентрація і інші властивості уваги.